ВИСТАВА "ЛЮДИ ЯК ВОВКИ" РЕЖИСЕРА ВІКТОРА СМІРНОВА, ЯКА ВІДБУЛАСЬ ЗА ПІДТРИМКИ ВІКТОРІЇ МОСКАЛЕНКО

За підтримки голови Миколаївської обласної ради Вікторії Москаленко миколаївці та гості міста мали змогу насолодитись виставою талановитого актора, режисера Віктора Смірнова "Люди як вовки, вовки як люди", хоча автор п'єси Олександр Вітер спершу назвав її " Ніч вовків"

" Я й досі під впливом театральної містерії на березі Південного Буга.... (вистава «Вовки як люди. Люди як вовки», режисер Віктор Смірнов)

Це було неймовірно смачне дійство в поєднанняі акторського досвіду та дебюту, проникливих діалогів та доречної музики, почуттів та кольорів, вовків та людей... І все це загорнуте у довколішну природу. А повна луна ніби-то пильнувала за дійством та тішилась...",- відгуки, які залишають на сторінках в соцмережах вдячні глядачі.

" Перший день серпня подарував миколаївським театралам креативну виставу під відкритим небом театру-студії «В.Т.и.К. з Узвозу», яка з успіхом пройшла у мотузкового парку ДРАЙВ.

Вистава має назву «Вовки, як люди. Люди, як вовки». Автор п’єси з початковою назвою «Ніч вовків» Олександр Вітер створив її саме для реалізації у цьому парку.

Режисер вистави Віктор Смірнов зауважив, що це перша спроба такого характеру. Звичайно, є досвід театрального дійства на відкритому майданчику, зокрема, у херсонських колег, але щоб п’єса писалася під певну місцевість, з урахуванням її особливостей і використанням природних декорацій – таке вперше.

«Ми перші в тому, що народження вистави було адаптоване саме під це місце», - повідомив Віктор Смірнов глядачам.

Трохи детальніше про саму п’єсу та її сценічне втілення.

Поява актора просто із-за дерева трохи шокує, але ще більше вражає жорстка мова, якою він говорить. Ця жорсткість схожа на твори Бертольда Брехта, в яких немає місця емоціям, а йде боротьба за виживання в умовах страшної війни.

Актор Роман Шворак, що виконує роль Тао – старого вовка, впевнено втілює задум автора, шокуючи глядача важкими, місткими словами:

«Ви, які ніколи не смакували кров жертви, які ніколи не ставили на кін своє життя заради перемоги над рівним, ніколи не зважувались вступити в бій із тим, хто сильніше – що ви знаєте про владу? Знищуючи закони, розбиваючись у кров і зраджуючи, ти хапаєш своє життя за горло, вгризаєшся в нього силами всіх зубів. І от, коли вже майже не лишається сил, - життя визнає свою поразку і дарує те, без чого ти можеш лише померти. Що знаєте ви про цей двобій із власним життям? Хто з вас наважився б розідрати своє серце на маленькі шматки і викинути його, як непотрібну іграшку лише для того, щоб легше було полювати ? Полювати на владу».

Сказане вовком наводить глядача на думку про життя людське. Одразу виникають асоціації про те, що, іноді, влада має звіряче обличчя.

Після монологу Тао «пом’якшують ситуацію» молоді, повні енергії вовки Анг (актор Дмитро Комаровський) та Гро (актор Сергій Попов). Вони обидва палко кохають кращу вовчицю зграї Еу (артистка Аліна Харченко). Вона ж лише маніпулює своїми шанувальниками, прокладаючи, за їх допомогою, собі шлях до влади.

На цьому шляху вродлива й розумна вовчиця не гребує нічим. Й, здавалося б, їй все вдається. Та мудрість перемагає й дає поштовх до нового, непередбачуваного майбутнього. Пригнічений ображений, спостережливий та розумний вовк-вигнанець Гро проаналізував ситуацію із вбивством вожака зграї. Йому була відома правда, якої не знав ніхто. Він довів, що вбивства не було, а хитрий старий вожак зграї вирішив хитрістю здобути перемогу, залучивши до своїх злих намірів у помічниці Еу. Молода вовчиця добре знала на що йшла. Гро розкриває підступність Еу, яка б при будь-якому вожакові – старому чи молодому – мала б свою вигоду.

Все як у людей. Чи не так? Стосунки вовків, показаних у виставі – це аналогія з людським суспільством, переповненим підлістю, жадобою, лицемірством. Влада за будь-яку ціну! Саме цей сценарій ми бачимо щоденно. Отже, актуальність теми, розкритої у виставі, безперечна!

Ми добре знаємо, що для вовків звичайним є родинний спосіб життя. Пари у них утворюються на все життя. Основу вовчої зграї, зазвичай, складають батьки з виводком цьогорічних молодих вовків, до якого можуть приєднуватися торішні «прибулі» тварини та холості самці.

Знову напрошується аналогія з людським життям. Для будь-якої справи потрібна злагоджена команда, лідер якої (вожак зграї) виведе її до успіху.

Саме такий вихід і знаходить Гро, запропонувавши пробачити один одному підлість та зраду та утворити нову зграю, щоб рухатися вперед по життю.

Слід зауважити про те, що у канву вистави чудово вписалися пластичні номери, які підготував балетмейстер Андрій Іванов. Актори досить гарно виглядали на сцені. Особливо «дружить» з пластикою артистка Аліна Харченко. Вона досить впевнено тримається на сцені й рівень виконання нею ролі значно перевищує аматорський.

Вистава народилася, вистава житиме й, невдовзі, подорожуватиме фестивальною Україною." (Лариса Жайворонок)

Посилання на запис прямого ефіру вистави: