У християн східного обряду почався Страсний тиждень

Цей період цілком присвячений останнім подіям з життя Ісуса Христа: таємній вечері з учнями, підлій зраді Його Іудою за тридцять срібників, арешту, неправедному суду, знущанням, Його стражданням, смерті на Хресті та погребінню.

Страсна седмиця стоїть трохи осторонь від Великого посту, який, власне, закінчився ще в п’ятницю ввечері. 40 днів християнин приділяв увагу власній персоні, самозаглиблюючись у покаянні, а з сьогоднішнього дня (вірніше, ще з Лазаревої суботи) має перебувати поряд з Христом, проходячи і проживаючи разом із Ним Його хресний шлях аж до Голгофи, без якої, як відомо, нема й Воскресіння. І хоча ці дні надзвичайно важкі й сумні, але все одно, вони сповнені тихої радості, адже ми впритул наближаємося до знаменної події – Христового Воскресіння. Як образно сказав Олександр Олесь: «З журбою радість обнялась».Останній передпасхальний тиждень пов’язаний із багатьма обрядодіями, кожен день тижня називається Великим і має своє сакральне значення. Здавна у понеділок Страсної седмиці українці, особливо жінки, починали велике прибирання хати. Ще до сходу сонця матері будили дочок, нагадуючи, що «недалечко красне яєчко», а тому потрібно «помити хату». Вмившись, господарниці починали білити спіни та стелю, змащувати жовтою глиною долівку, а рудою обводити підвалини в хаті та присьбу на дворі. Потім мили лави, стіл, мисник, двері та підвіконня. Пообідавши пісного борщу та трохи перепочивши, йшли в город – до Чистого четверга треба було встигнути посіяти все насіння.